Теоретичний матеріал. Основні відомості
Скачай теоретичний матеріал, щоб він завжди був під рукою.
Тема «Многокутники. Чотирикутники»
| Многокутники | Елементи многокутника | |
![]() |
Вершини: A, B, C, D, E, F | |
| Сторони: AB, BC, CD, DE, EF, FA | n- кількість сторін | |
| Діагональ: відрізок, що з’єднує не сусідні вершини: BF, BE, BD |
кількість діагоналей: \dfrac{{n(n-3)}}{2} |
|
| Периметр: cума довжин усіх сторін | ||
| Внутрішній кут ∠ABC, ∠BCD, ∠CDE і т.д. | Сума внутрішніх кутів 180°(n-2) |
|
| Зовнішній кут: rут суміжний з внутрішнім кутом. ∠LBC | Сума зовнішніх кутів, взятих по одному при кожній вершині 360° |
Опуклий многокутник – знаходиться по одну сторону від будь-якої прямої, що містить сторону
Правильний многокутник – опуклий многокутник всі сторони і кути якого рівні
Внутрішній кут правильного многокутника: \dfrac{{180^0 (n-3)}}{n}
У будь-який правильний многокутник можна вписати коло і навколо правильного многокутника можна описати коло. Центри кіл збігаються – центр многокутника.
Центральний кут многокутника – кут під яким видно його сторону з центра. Величина цього кута для правильного n-кутника: \dfrac{{360^0}}{n}
| Правильний многокутник. О – центр | |
![]() |
AO=OB=R – радіус описаного кола OP⊥AB OP=r – радіус вписаного кола ∠AOB – центральний кут AP=PB З ∆OPB (∠P=90°); OB2=OP2+PB2 |
| Правильні многокутники | Квадрат | Шестикутник |
| R | \dfrac{a}{\sqrt{2}} | a |
| r | \dfrac{a}{2} | \dfrac{{a \sqrt{3}}}{2} |
| Чотирикутник | Сума кутів 360° | Кількість діагоналей: \dfrac{{n(n-3)}}{2} | |
| Паралелограм | Означення. Чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні, називається паралелограм | ||
|
Сторони: AB‖CD; АD‖CВ | ||
| Ознаки: | |||
| Якщо у чотирикутника |
|
то він паралелограм | |
|
Властивості паралелограма:
|
|||
|
|
5. бісектриса кута відтинає рівнобедрений трикутник ∆АВЕ
6. кут між бісектрисами сусідніх кутів 90° (∠ВМА=90°)
7. кут між висотами, проведеними з однієї вершини дорівнює куту паралелограма (∠КВМ=∠А) 8. сума квадратів діагоналей дорівнює сумі квадратів усіх його сторін (АС2+ВD2=2(АВ2+ВС2)) |
||
| Площа паралелограма | ||
| S=ah_a | S=ab \sin \alpha | S=\dfrac{1}{2} {d_1 d_2 \sin \gamma} |
| Прямокутник | Означення. Паралелограм, у якого кути прямі | |
![]() |
Властивості прямокутника:
О – центр описаного кола. R=АО=ОD=ОС=ОВ. ∆СОD – рівнобедрений |
|
| Площа прямокутника | ||
| S=ab | S=\dfrac{1}{2} d^2 \sin \gamma | |
| Ромб | Означення. Паралелограм, у якого сторони рівні | ||
![]() |
Властивості ромба: всі властивості паралелограма діагоналі перпендикулярні діагоналі – бісектриси кутів О – центр вписаного кола. |
||
![]() |
Площа ромба | ||
| S=ah_a | S=a^2 \sin \alpha | S=\dfrac{1}{2} d_1 d_2 | |
| ОН – радіус вписаного кола ОН=1/2 ВМ , ВМ – висота, з ∆СОD, ∠О=90° OH= \dfrac{{CO*OD}}{C}D OH^2=CH*HD |
|||
| Квадрат | Означення. Прямокутник, у якого всі сторони рівні | |
![]() |
Властивості квадрата: всі властивості паралелограма, прямокутника, ромба О – центр описаного і описаного кіл. R= OA, r=OP=\dfrac{1}{2}AC Діагональ d=а√2, а – сторона. ∠СВD=∠DСВ=45° |
|
| Площа квадрата | ||
| S=a2 | S=\dfrac{1}{2} d2 | |
| Трапеція | Означення. Чотирикутник, у якого дві сторони паралельні (основи), а дві інші – не паралельні (бічні) називається трапецією. | |
|
Рівнобічна трапеція |
Прямокутна трапеція |
Висота – відрізок перпендикуляра до основ трапеції (h=BK=CM) |
|
Властивості трапеції: Сума кутів, прилеглих до бічної сторони 180° (∠A+∠B=180°) Бісектриса кута відтинає рівнобедрений трикутник. ∆АВВ1 – рівнобедрений трикутник Бісектриси кутів, прилеглих до бічної сторони, перетинаються під кутом 90°. ВВ1, АА1 –бісектриси, ∠ВОА = 90° |
|
| Площа трапеції | ||
| S=\dfrac{{a+b}}{2} h a, b – основи, h – висота |
S=\dfrac{1}{2} d_1 d_2 din \gamma d1 d2 – діагоналі |
|
![]() |
Середня лінія – відрізок, що з’єднує середини бічних сторін. Властивості:
MN=\dfrac{{a+b}}{2}; де a, b – основи |
|
![]() |
Рівнобічна трапеція – трапеція бічні сторони якої рівні. Властивості трапеції:
Якщо в рівнобедреній трапеції діагоналі перпендикулярні, то висота дорівнює середній лінії і тоді S=h^2=(\dfrac{{a+b}}{2})^2
|
![]() |
Трапеція вписана в коло тільки рівнобічна Центр О лежить на прямій, що з’єднує середини основ. R=\dfrac{{AC}}{2 \sin \beta} ; R=\dfrac{{AC+CB+AB}}{2S} |
![]() |
Трапеція описана, якщо АВ+CD=BC+AD Центр О – перетин бісектрис кутів, СО, ОD – бісектриси, ∠СОD = 90° Радіус кола OFꓕCD, OHꓕBC, OMꓕAD r=\dfrac{h}{2}=\dfrac{{MH}}{2}; r – висота прямокутного ∆COD OF2 = CF*FD OF=\dfrac{{CO+OD}}{CD} |
Скачай теоретичний матеріал, щоб він завжди був під рукою.














