Класна година на тему “Толерантність”

Тема класної години: Уроки толерантності.

Мета: показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії з іншими, виховути терпимість, доброту, милосердя.

Хід уроку.

Учитель. Сьогодні ми з вами поговоримо про толерантність. Хто може сказати, що означає це слово?
Учні висловлюють припущення.

Учитель . Поняття толерантності вперше зустрічається в ХVІІІ столітті. Зараз толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, прийняття інших такими якими вони є, взаємодію з іншими.
Толерантні люди знають про свої недоліки і переваги. Вони в першу чергу критично ставляться до себе, не прагнуть у всьому звинувачувати когось іншого, не перекладають відповідальності на когось іншого. Толерантні люди здатні вислуховувати чиїсь думки, не ділять світ на чорне і біле.

Наскільки ми з вами терпимо відносимось один до одного, до представників інших національностей? Хто і як повинен виховувати толерантну людину?
Ці питання ми з вами обговоримо нашій прес-конференції.
Ми розглянемо дану проблему з різних точок зору: істориків, філологів, політологів, психологів, видатних людей і просто пересічних людей.

ІСТОРИКИ .
Появлення поняття толерантності зв’язано з епохою релігійних війн. Вчені не дійшли єдиної думки щодо виникнення в світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов’язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти і католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії – Варфоломієва.
Важливою главою в історії толерантності також вважають кромвельський період англійської історії (17 ст.). На той час серед різних пуританських сект, що входили до армії Кромвеля, були дві – індепенденти та левелери, що відстоювали інтереси свободи та терпіння. Згідно з їх поглядами, жодне з тверджень не може бути настільки непогрішним, щоб йому в жертву можна було принести інші переконання, що існують у суспільстві. Джон Солтмарш, один із захисників толерантності в епоху Кромвеля, говорив: “Твої погляди будуть настільки ж темними для мене, як і мої погляди для тебе, доки Господь не відкриє нам очі.”.
В умовах релігійного плюралізму і релігійної толерантності в Англії було досягнуто миру і всезагальної атмосфери милосердя.
Епоха Відродження (18 ст.), яку за часту наділяють духом толерантності, породила дуже небезпечний якобінський фанатизм раціоналістичного типу. Найвизначнішим представником толерантності в ті часи був Вольтер. Йому присвоюють вислів: “Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку”. У цьому афоризмі – класична теорія толерантності.
Як бачимо, проблема толерантності вперше виникла у західній цивілізації саме на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок усім іншим свободам, що мають місце у демократичному суспільстві.
В 1789 році у Франції була прийнята Декларація прав людини і громадянина. Вона стала провісницею сучасних декларацій прав людини, в тому числі Загальної декларації прав людини 1948 року, яка проголосила принципи миру, демократії у взаємовідносинах між народами і державами. Міжнаро́дний день толера́нтності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

ФІЛОЛОГИ. Означення слова толерантність по різному звучить на різних мовах.
tolerancia (іспан.) – здатність визнавати відмінність від власних ідеї чи помисли;
tolerance (франц.) – ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама;
tolerance (англ.) – готовність бути терплячим;
kuan rong (китайска) – дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших милосердним;
tasamul’ (араб.) – прощення, милосердя, м’якість, терпіння, чуйне ставлення до інших;
терпіння – здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Уміння довго та спокійно витримувати
щось нудне, неприємне, небажане тощо.

ПОЛІТОЛОГИ. Одним з аспектів толерантності є етнічна толерантність. Міжнаціональні конфлікти стали сьогодні постійним супутником нашої дійсності. Тисячі людей, що загинули , порушені сім’ї, безпризтульні діти – це ціна міжнаціональної нетерпимості і протиставлення.
На протязі віків в розв’язанні міжнародних проблем традиційно спрацювувало бажання підкорити того, хто слабший, хто не може відстояти свою несхожість. На жаль ця традиція збереглась і сьогодні, навіть при розв’язанні загальнолюдських проблем.

ПСИХОЛОГИ. Чи можлива реалізація принципу толерантності на практиці? Для цього потрібно виконувати певні умови.
1. Не намагатись підкорити собі іншого, тобто толерантність будується тільки на основі рівності позицій.
2. Вивчати іншого. Знайомство з культурою, традиціями, способом життя представників інших національностей переведе оцінювальну діяльність в пізнавальну.
3. Сприймати іншого таким, яким він є. Не намагатись переробити один одного, а сприймати ціле з усіма індивідуальними особливостями.
4. Акцентувати увагу на об’єднуючих факторах. Спочатку виявляти спільне, а потім фіксувати увагу на протилежному.
5. Почуття гумору. Властивість сміятись над собою – важлива риса толерантної
Народ скаже, як зав’яже.
“Нетерпимі часто платять дорого за те, що терплячим дістається безкоштовно – говорять французи. „Якщо у трьох одна мета, вони землю перетворять на золото, якщо ж мета різна, вони золото перетворять на порох” – говорять услід китайці. „За терпіння дасть Бог спасіння” – вважають українці. Араби запевняють: „Мир існує для людини – людина для миру”. „Сварка до добра не доведе, усяка сварка гарна мировою” – підтримують їх росіяни. Індійці запевняють: „У людини, яка живе заради інших, навіть коротке життя буде сповнене щастям”. Індонезійці впевнені: „Любов людини до людини – це повноводе і прозоре джерело, води якого очищують усе, чого торкаються”. Ці прислів’я створені в різні часи, різними народами, які належать до різних світів, культур, релігій, але усі вони закликають до згоди, до терпіння, до миру.

Думки видатних людей.
Василь Сухомлинський.
Я толерантний: у мене багато друзів, мене поважають, мене визнають, я завжди бажаний, поруч зі мною людям комфортно, я маю свою думку, але й поважаю вашу. Я толерантний, адже я іду в ногу з часом, я перспективний, моє життя барвисте, я не створюю стін, я будую мости.
Альберт Ейнштейн.
Світ неможливо утримати силою. Його можна лише досягти розумінням.
Вольтер.
Я не згідний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життя, захищаючи ваше право висловлювати власну думку.
Григорій Сковорода..
Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Дмитро Чередниченко.
Людство бачиться древом: у кожної гілки своя пташка, у кожної пташки своя мова. а разом – древо. А спільно – хор.
Конфуцій.
Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і вести себе з ним так, як ми хочемо, щоб поводилися з нами, – ось що можна назвати людинолюбністю.
Л. Толстой .
Щоб провірити в добро, треба починати його творити.
Соломон.
Хто шукає зла, до того воно й приходить.

Використані ресурси.
1. http://www.4uth.gov.ua/tolerance/what_is.htm
2. Вікіпедія.
3. http://4uth.gov.ua/tolerance/space%20of%20tolerance/index.htm

Для перегляду та скачування всього уроку та презентації до нього скористайтесь кнопкою нижче.